Ньор

Ньор розташований на землях історичного регіону Пуату. За 63 кілометри від нього знаходиться узбережжя Атлантичного океану. Міська територія займає родючу рівнину. На південь від неї розташовані заболочені ділянки місцевості Нижнього Пуату.

Землі, на якому лежить сучасний Ньор, жили ще в епоху неоліту. Згодом поруч із закрутом річки Севр-Ньортез утворилося гало-римське поселення. У доісторичний період древній Ньор був глухим селом. Археологічні дослідження показали, що у 1 столітті нашої ери вона була кинута місцевими жителями. За деякими припущеннями можливими причинами догляду були епідемії, пожежі, затоплення чи нашестя войовничих племен.

Перші письмові свідоцтва про існування поселень дома сучасного міста відносять до 6 веку. За однією з версій франки знову повернулися на колишні місця та заснували нове місто. У ті часи селище розташовувалося на горбистих пагорбах, що в першу чергу пояснювалося безпековими заходами. З вершин пагорбів добре проглядалася прилегла до житлових будівель місцевість і торгові дороги, що ведуть до міста.

Приблизно 940 року поселення було атаковане норманами, які захопили його і пограбували. У середньовіччі місто знаходилося у володіннях графів Пуатьє. Після заміжжя Елеонори Аквітанської, місто як її посаг перейшло у володіння короля Франції.

Серед численних історичних пам’яток Ньора виділяється колишня міська ратуша – Пілори, виконана у стилі епохи Відродження. Стародавня будівля була зведена на місці ганебного стовпа, що існував у середньовіччі. Спорудження на 3 поверхи має форму трапеції. На фасаді виділяються вікна в різьбленому фронтоні та зубчаста огорожа між баштами.